Курси валют

   Обласний тендерний комітет позбавив фірми «Борислававтотранс» та «Сігму» права здійснювати перевезення пасажирів на автобусних маршрутах «Дрогобич – Гаї Нижні», «Дрогобич-Старий Кропивник» та «Дрогобич-Стрілки».

   Про це, 18 січня, повідомив перший заступник голови Дрогобицької райдержадміністрації Михайло Винницький.

   З його слів, на цих перевізників було багато нарікань від людей, які у своїх зверненнях до райдержадміністрації повідомляли про факти неякісного обслуговування, зриви рейсів, високі тарифи та інше.

   «Оскільки питання призначення перевізників належить до компетенції обласного тендерного комітету, то голові райдержадміністрації Михайлові Сендакові довелось неодноразово звертатись до голови Львівської ОДА з проханням відреагувувати на справедливі скарги мешканців району, – каже Михайло Винницький. – За нашим наполяганням нарешті рішення прийнято. Нині вирішуємо питання щодо призначення тимчасових перевізників, які працюватимуть до проведення нового конкурсу з пасажирських перевезень на цих маршрутах».

   У Дрогобичі відзначили 100-річчя з дня заснування виправної колонії, де відбувають покарання засуджені з різних населених пунктів України.

   За народною легендою, наближена до Австро-Угорського цісарського двору знатна особа Бриґіда Лемберґська домоглася спорудження діючої в’язниці на місці загибелі від рук розбійників свого чоловіка графа Лемберґського. Так за рікою Тисменицею, ліворуч від дороги з Дрогобича до Трускавця, на пагорбі виникло поселення за колючим дротом. Довкола нього височіли вартові вежі. Цю новобудову дрогобичани назвали Бриґідками. Теперішня офіційна назва установи – Дрогобицька виправна колонія №40.

   Дрогобицькі Бриґідки були розраховані на утримання 700 засуджених. Першими в’язнями стали австрійські карні злочинці, переведені зі Станіславської (Івано-Франківської) тюрми. Вони і продовжили розбудову установи, працюючи на цегельні та побудові доріг.

   Спорудження в’язниці було завершено у 1911 році. За Польщі в установі утримували під вартою вже не тільки кримінальних, але й політичних в’язнів. Це були переважно українські патріоти, які в умовах жорстокого окупаційного режиму різними способами і методами боролися за самостійність України.

   У 1939-1944 рр. в’язниця використовувалася за п ... Читати далі »