Форма входу

Реклама

Параметри сайту

 

Валюта

Пошук

Календар

«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика

   
 
 

Календар свят і подій

Погодний інформер

HotLog Business-Key Top Sites

ЮРІЙ ДРОГОБИЧ - Сто великих українців - Історія України


Учений-енциклопедист, діячка на ниві культури та освіти. Фахівець в області астрономії, математик, доктор медицини, поет. Ректор університету Болоньї, представник раннього гуманізму. Представляв Україну в західноєвропейських наукових колах. Автор наукових праць, відомих в Італії, Франції, Угорщини, Німеччини. Вчитель великого польського астронома Н. Коперника. 

Кінець XV ст. вважається початком відродження духовного життя України. Це насамперед проявилося у появі низки переведених на «руський» мова творів науково-природничого, богословського і морально-етичного жанрів. В аудиторіях середньовічних європейських університетів українська молодь з'явилася незабаром після їх заснування. У паризькій Сорбонні вже в кінці XIV - початку XV ст. були не лише українські студенти, але й викладачі. При деяких університетах спеціально для них навіть відкривали гуртожитку, як при Празькому університеті в 1397 р. Серед численних українських випускників європейських університетів вирізняється велична постать Юрія Михайловича Котермака - вченого-просвітителя, поета, першого українського автора наукової книги, ректора Болонського університету. В історію західноєвропейської середньовічної науки він увійшов під ім'ям Джорджо да Леополі - Юрія зі Львова (в українській традиції - Юрій з Дрогобича).

Майбутній вчений народився 1450 р. в старовинному Дрогобичі на Галичині в родині шляхтича Доната Котермака. Початкову освіту Юрій отримав у рідному місті Львові, потім навчався у краківському Ягеллонському університеті. У той час Краків був не тільки столицею Польщі, а й осередком європейської культури, тісно спілкувався з українськими землями Королівства Польського і Великого князівства Литовського. При відкритті цього навчального закладу король планував допускати до навчання не тільки католиків (чехів, словаків, саксонців, баварців), але і православних - українців з Галичини та Волині, а в першій половині XV ст. там з'явилися і київські студенти. У XV-XVI ст. у Краківському університеті викладала понад тринадцять українських професорів. Вперше ім'я Дрогобича зафіксовано в книзі запису бажаючих екзаменуватися на факультет «вільних наук». У 1471 р. Дрогобич отримав наукову ступінь бакалавра, а в 1473 р. став магістром.

Для продовження навчання він відправився на Північ Італії, у Болонський університет - один з найстаріших вищих навчальних закладів Європи з особливим статутом, заснований в 1119 р. Навчальний процес був організований за системою чотирьох факультетів - вільних мистецтв, юридичного, медичного і теологічного; також вивчалися астрономія і математика. Студенти об'єднувалися у дві великі групи італійців та вихідців з інших країн. У числі останніх були й представники Великого князівства Литовського та Корони Польської, зокрема українці.

Життя на чужині була нелегка. Дрогобичу доводилося самому заробляти на хліб. Якби не це він, як свідчать листи, досяг би ще більших результатів у навчанні. І все ж, незважаючи на труднощі, в 1476 р. Дрогобич здобув ступінь доктора вільних мистецтв. У 1478 - 1482 рр. він читав лекції з астрономії, одночасно вивчаючи медицину, і незабаром став першим українцем - доктором медицини і філософії. У Болоньї професор Ю. Дрогобич підтримував наукові зв'язки з відомими медиками й астрономами, чинять так молодого вченого значний вплив.

У 1481 р., 31 рік, Дрогобич став ректором цього центру передових гуманістичних течій у філософії і природознавстві. Ректор, адміністративний керівник університету, обирався з числа викладачів на два роки. Він готував с. професорами розклад лекцій, заповнював; вакансії, встановлював порядок оплати праці; викладачів, в. контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто служив або навчався в університеті.

Професора Болонського університету (одночасно преподававшие астрономію і астрологію) щорічно складали «Прогносты» - відомості руху планет. В епоху Відродження інтерес до астрології значно зріс, адже ренесансна культура орієнтувалася на окремі особистості з їх турботами про власні долі. Астрологія прогнозувала розвиток подій з урахуванням руху планет і інших космічних тел. Навіть такі відомі астрономи, як Д. Бруно та Ф. Бекон, не цуралися цієї науки.

У трьох астрологічних трактатах Дрогобича, що збереглися в бібліотеках Парижа та Мюнхена, відбилися енциклопедичні знання автора і його знайомство з профільною літературою - творами Птолемея та арабських астрономів. Один з трактатів - астрологічний календар «Прогностична оцінка 1483 р.»було видано в Римі на латині. У ньому Дрогобич виклав і критично оцінив деякі питання філософії, астрономії, географії. Одна з головних ідей трактату - передбачення майбутнього має служити людям. У книзі вказані географічні координати Львова, Дрогобича, Вільно (сучасного Вільнюса) і Москви; визначено час двох майбутніх місячних затемнень. Книга передує присвятою пане римському Сиксту IV - першим віршованим твором на латині слов'янського автора. У ньому говориться, що розум і талант людини здатні відхилити удари долі, передбачені зірками.

Рукописні копії трактатів Дрогобича використовували його сучасники, зокрема Р. Шедель, автор «Всесвітньої хроніки» (1493 р.). Фрагменти латиноязычных праць Дрогобича включили в свій рукописний збірник вчені Острозької академії в XVII ст.

Про високий авторитет Дрогобича як вченого свідчить і те, що він на замовлення відомих аристократичних сімей як один з провідних європейських астрологів складав гороскопи. Повернувшись до Кракова, Дрогобич став лейб-медиком короля К. Ягеллончика, а в 1488 р. - професором Краківського університету. У 1492 р. його обрали деканом медичного факультету. Серед його учнів був майбутній видатний астроном Н. Коперник, автор трактату «Про обертання, небесних сфер», в якому вперше викладено новий, гелиоцентрический, погляд на будову Сонячної системи. Викладацька діяльність Дрогобича була спрямована на популяризацію гуманістичних ідей епохи Відродження в Україні. Він вважав ідеалом доброчесності Бога, до якого людина може наблизитися шляхом самовдосконалення.

В останні роки життя Дрогобич підтримував тісні контакти з батьківщиною. Живучи в Кракові, часто приїжджав до Львова. Адже, хоча європейська культура справила величезний вплив на його духовне зростання, саме в Галичині були закладені основи майбутнього блискучого освіти. Помер Юрій Дрогобич в 1494 р. у Кракові, де і був з почестями похований.