Дрогобиччина
Дрогобич — місто обласного підпорядкування в Україні, друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області, адміністративний центр Дрогобицького району (в який не входить). У 1939-1941 і 1944-1959 роках — центр Дрогобицької області.
В межах Дрогобицького району розташовані ще два міста обласного підпорядкування (Борислав і Трускавець). Вісім сільських рад Дрогобиччини мають статус гірських. Важливими промисловими центрами області є розташовані в межах району міста обласного підпорядкування Дрогобич і Борислав. У м. Трускавці знаходиться курорт міжнародного значення.
Річки Стрий, Тисьмениця, Бистриця, Бар, Колодниця та Солониця.
Історія Дрогобиччини своїм корінням сягає сивої давнини. Зокрема, перша згадка про місто Дрогобич датується 1387 р., однак за опосередкованими даними воно значно старіше і було одним із центрів солеваріння Київської, а пізніше Галицько-Волинської Русі. Від середини І-го століття - під владою Польщі, пізніше - до 1918 р. - Австро-Угорщини. У 1918 р. на Дрогобиччині була встановлена влада ЗУНР. Із 1919 р. - край знову під польським пануванням. Між 17 та 29 вересня 1939 року приєднана до УССР після розділу Польщи. Із липня 1941 р. по серпень 1944 р. Дрогобиччина була під німецькою окупацією.
У 1940-1959 роках існувала Дрогобицька область, у 1959 р. створений Дрогобицький район. 2 квітня 1990 р. над адміністративним будинком районної ради було піднято український національний прапор.
Багато історичних подій відбулися безпосередньо в містах Дрогобичі і Бориславі, які адміністративно не входять до Дрогобицького району.
На території району знаходиться два пам'ятники історії та культури державного значення і 72 - місцевого значення.
До Державного реєстру увійшло 11 пам'яток архітектури, які є на території району. Це, в основному, споруди сакральної архітектури.
У Дрогобицькому районі налічується також 14 археологічних пам'яток.
Сьогодні місто відоме, як мала батьківщина Юрія Дрогобича, Івана Франка і Бруно Шульца. У місті діють численні нафтопереробні і солеварні підприємства.
Щодо походження назви не існує єдиної думки.
За найпоширенішаою версією, біля соляного джерела в передгір'ї Карпат існувало поселення Бич, мешканці якого торгували сіллю. Після нападу кочових племен половців в кінці 11 століття місто було спалене. Через деякий час жителі, які встигли сховатися від ворогів, повернулися і відбудували місто, але вже в трохи іншому місці. Нове місто назвали Другий Бич, а з часом назва й перетворилася в Дрогобич.
Існує також версія, що назва міста походить від слів «другий бік» (які пізніше злилися), бо сучасне місто почалося на другому боці річечки-потічка Побук (тепер Серет), навпроти солеварні.
Ще за іншою версією, назва походить від слова «драговина», що означає болотисте місце, адже первісна територія міста була дуже заболоченою.
Також існує думка те, що назва утворилася від особової назви Дорогобит, пізніше сполонізованої.
Різними мовами назва звучить так:
англійською — Drohobych;
польською — Drohobycz;
ідиш — דראָביטש;
німецькою — Drohobytsch;
російською — Дрогобыч.
Дрогобич розташований в південно-західній частині Львівської області на річці Тисмениці, на межі Наддністрянської рівнини і Карпатського передгір'я. Разом з Стебником становить окрему адміністративно-територіальну одиницю Львівської області. Є центральним містом Прикарпатської агломерації, яка, крім Дрогобича, включає в себе Борислав, Стебник, Східницю, Трускавець та прилеглі села.
Територія міста становить 44,5 км².
Дрогобич розташований в східноєвропейському часовому поясі між 23 та 24 меридіанами.
Клімат — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура складає −4 °C у січні і +18 °C у червні. Найгарячіші місяці — липень і серпень з середньомісячною температурою близько +22 °C; найхолодніший — січень. Річні суми опадів коливаються в межах 600-800 мм. Більшість опадів припадає на теплий період. Місто належить до вологої помірно-теплої акрокліматичної зони; суттєвий вплив на клімат має розташування Дрогобича в передгір'ї Карпат. Для міста характерна висока вологість повітря (взимку — 70-80%, влітку — 85%) і понижений атмосферний тиск (725-745 мм ртутного стовпчика).
