16:25 • Соцопитування: житомиряни про близкість з Європою | Для сучасної Європи 9 травня - День Європи - символ, який разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном ідентифікує політичну єдність Європейського Союзу (ЄС). Це започаткування нової успішної співпраці між державами. День Європи в Україні відзначають з 2003 року. Для українців - це день спільних європейських цінностей, спільної історії всіх націй європейського континенту. Зарубіжні дипломати та високопосадовці підтримали проєвропейський шлях держави і відзначили, що Україна завжди була частиною європейської спільноти. У зв'язку з відзначенням Дня Європи, 0412.ua вирішив провести соціальне опитування пересічних житомирян, аби дізнатись відповіді на запитання: «Чи відчувають люди зміні в країні?», а також «Чи вважають себе ближчими до Європи?». Олександр (18 років), студент: «Дивлячись з якої сторонни на це подивитися, але скоріше всього, що ні. В Європу ми ще не війшли, тобто повноцінними членами не вважаємось, але ціни до європейского рівню дійшли, зарплати залишились колишніми. З моєї точки зору, людське відношення більш змінилося до країни, з'явилась прага до чистоти, життєвий орієнтир у молоді інакший став, більш по-європейский. Тому однозначно відповісти не можу, але я, особисту перевагу віддаю до зближення з Європою». Марія ( 23 років), продавець: «Ні, не відчуваю. З усіх обіцяних змін я помітила лише високі ціни і хліб по 10 гривень. Влада нічого не робить, яка Європа? Нові зупинки на вулицях міста - це і є ваша Європа? Нічого не змінилось». Богдан ( 35 років), таксист: «Зміни в Україні може не побачити тільки хіба, що сліпа людина. Криза, війна, втрата частини території, неспроможність влади зробити, будь, що для поліпшення ситуації в країні і це далеко не всі зміни. Ближче себе до Европи не вважаю. Все через те, що ні наша країна, ні наш народ не відповідають навіть частині європейських цінностей. Взагалі, ми нікому там не потрібні». Олег ( 47 років). Інженер: «Чесно кажучи, змін не багато, але ми стали одним цілим, дружнішими, не так як колись. Хоча стало тяжче жити, немає роботи, освіта впала до 0, долар скаче та ще й війна з дуже сильним ворогом. Ми прагнемо в ЄС, до якого ми не готові. Не знаю, як інші люди, але я не відчуваю, що ми йдемо до Європи. Все, що ми робимо це стоїмо на одному місці. «Але ми – Україна, ми – українська нація. Радий тим, що ми маємо ще один відкритий колодязь національної гідності, єдності. Думаю, для більшості це школа самостійності». Слова В. Ющенка – вважаю, вони є гідними». Анна ( 30 років), мама: «Зміни тільки в гіршу сторону, люди між собою навіть розділились на декілька думок, коли в такий час ми повинні бути разом. Ми повинні пітримувати один-одного, але все навпаки. По приводу Європи , я не не відчуваю жодних змін». Марія ( 56 років), пенсіонерка: «Все як було так і залишилося, нащо було підіймати стільки шуму. У Верховній Раді, як сиділи гнилі люди, так і сидять. Вони бояться, злитіти зі своєї посади. На мою думку треба було зробити як в Грузії – всіх вигнати, і посадити в ВР нових людей». Артем ( 40 років), бізнесмен: «изменений не чувствую, цены еще больше, жить стало только тяжелее, ближе ли мы к Европе?- Нет. Европа стабильна и суверенитет намного лучше нашего, а теперь сровнять её с нами ? И что? Только развязалась война, а война это что ? Это чей-то бизнес и деньги, вообще м как была страна построена на коррупции так и все осталось , ничего не поменялось». Михайло Іванович ( 35 років): «Зміни в країні відбулись і всі люди це помітили. Просто, мабуть, більше людей одразу згадає про негативні зміни - війна в країні, шалена інфляція, стрімке зростання комунальних платежів, ось ці зміни здатні перекреслити все те позитивне, що все ж таки відбувається. І дуже шкода, що те позитивне що я помічаю, мало б відбутись ще 20 років тому - реформування в освіті, медичне страхування, пенсійна реформа, але все це принесе свої результати у майбутньому, люди ж очікують миттєвих результатів, а так не буває!! Все що можна зробити зараз - змінити назви вулиць, прибрати радянські пам"ятники, заборонити комуністичну символіку і т.п. - це теж потрібно, хоч люди і не вважають це нагальною проблемою. Але доки ми не звільнимо свої голови від усього радянського - інших змін ми не помітимо, або будемо бачити в усьому тільки негатив. І звичайно ми не станемо ближчими до Європи за один-два роки, якщо ми відстали на 20. Сподіваюсь і ми наздоженемо!» |
Переглядів: 543 |