Якщо медаль чемпіонату світу нашого стрибуна у висоту Богдана Бондаренка була очікуваною, адже він їхав до Пекіна чинним чемпіоном планети, то "бронза" 22-річної Людмили Оляновської зі спортивної ходьби на 20 км приємно порадувала українських уболівальників.
І все ж для справжніх шанувальників легкої атлетики Оляновська - не нова і не невідома фігура у спорті вищих досягнень. Минулого року Людмила гучно заявила про себе серед дорослих на першості Європи, де стала віце-чемпіонкою континенту.
- Після того, як росіяни через допінгові скандали вирішили не виставляти своїх спортсменів на змагання, ви розуміли, що можете претендувати на нагороду чемпіонату світу в Пекіні?
- Абсолютно не будувала подібних планів, адже на старт виходила за рейтингом лише п'ятою. Попереду були дві китаянки, італійка Елеонора Джорджі та чешка Агнешка Драхотова. Тому я й розраховувала максимум на п'яте місце. Кліматичні умови, різниця в часі, спека, яка геть не моя стихія. Але склалося все найкращим чином.
- Ця нагорода, напевно, зробила вас більш упевненою в собі?
- Мабуть. Попереду Олімпійські ігри, і я тепер думаю, що треба працювати над собою, щоб продемонструвати свою силу і бути готовою боротися. А амбіції… Ніщо в моїй поведінці не змінилося. Коли мене стільки людей вітають, беруть інтерв'ю, мені якось ніяково. Не звикла до такого. Мені здається, я проста людина і мене не можна вище припідняти.
- Вже рік у світовій легкій атлетиці тема номер один – це допінг росіян. У зв'язку з цим чи стали інші атлети частіше здавати допінг-тести?
- У Китаї в декого з нас двічі чи навіть тричі перевіряли на вживання заборонених препаратів. Я прибула за три ночі до старту, і до змагань у мене взяли кров на перевірку, а після – сечу. Та не думаю, що така активність допінг-офіцерів пояснюється російським скандалом. Просто це передолімпійський рік, і Всесвітнє антидопінгове агентство ВАДА проводить ці тестування, щоб покарати якомога більшу кількість порушників. Всі повинні бути в рівних умовах.
- На чемпіонаті світу усі три медалістки показали гірший час за той, який вони демонстрували упродовж сезону. Причина в погоді, місцевості чи зниження рівня конкуренції через відсутність росіянок?
- Буду відповідати за себе. Думаю, мій результат пов'язаний зі зміною кліматичних умов і часового поясу. За Києвом я стартувала о 2:30 ночі. Навіть не знаю, чи можна було чогось очікувати більшого. В принципі, немає сенсу критикувати результат, якщо є медаль.
- Ваші змагання тривають близько півтори години. Про що треба думати весь цей час, щоб дістатися фінішу?
- Про те, що треба йти й боротися. Слухаю підтримку з боку, в тому числі і тренера, його підказки. Будую стратегію, борюся з тими, хто йде зі мною поруч. Можливо, якісь далекі від змагань думки і виникають, але не довше, ніж на мить – я постійно знаходжуся на трасі.
- А як щодо таких думок – який же ідіот придумав такий вид спорту; та скільки ж це може тривати?
- Мабуть, таке виникає тільки тоді, коли вже абсолютно немає жодних сил йти і боротися, й атлетка йде остання чи передостання. Та в мене таких думок ніколи не було. Хтось придумав таку дисципліну, але не варто його звинувачувати в цьому. Адже я сама обрала цей вид спорту.
Джерело: espreso.tv
