Форма входу

Реклама

Параметри сайту

 

Валюта

Пошук

Календар

«  Січень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Статистика

   
 
 

Календар свят і подій

Погодний інформер

HotLog Business-Key Top Sites

Головна » 2022 » Січень » 13 » • Колоноподібні яблуні
12:11

 •  Колоноподібні яблуні

Серед інших типів крони яблуні (плакуча, розлога, стисла) категорія колоноподібних займає відокремлене місце через те, що в цьому типі крони максимально збільшено формування плодової деревини при одночасному зменшенні вегетативних частин дерева.

Kolonopodibni yabluni

Ні екзотика плакучих форм, ні краса високих кандилів або низькорослих парадизок, а можливість мати велику кількість плодових утворень поблизу кореневої системи невеликого деревця - ось та важлива біологічна перевага колон над іншими типами крони з точки зору їх корисності для людини.

Вже майже два десятки років не вщухають суперечки навколо колоноподібних яблунь. Чи варто їх садити, а якщо варто, то які сорти віддати перевагу, як доглядати незвичайні дерева?

Багато хто з тих, хто брався за колони, зазнавав невдачі, так і не дочекавшись, коли яблуні почнуть плодоносити. Причин невдачі багато: поганий догляд, підмерзання дерев (частіше через неправильно вибраний сорт), неякісний посадковий матеріал.

Безперечно, колоноподібна яблуня - знахідка для садівника-аматора. Адже на маленькій ділянці з'являється можливість розмістити багато сортів з різноманітним смаком та різними термінами дозрівання. Рослини, висаджені вздовж паркану або доріжки, створять природну зелену огорожу, яка навесні цвіте, а восени дає плоди.

Що таке колоноподібні яблуні? Вони отримали свою назву за здатність рости в один ряд, бічне розгалуження у них дуже пригнічене.

Пагони колонновидної яблуні дуже потовщені, міжвузля на них сильно скорочені, самі пагони жорсткі, тверді, дуже міцні і в цьому дуже не схожі на пагони звичайної яблуні. Часто на однорічному прирості утворюються квіткові бруньки, тому багато колонновидних сортів дають яблука на рік посадки однорічками.

Дорослі колоноподібні дерева виростають до 3,5 м заввишки, щорічно навантажені великим урожаєм. Це дуже напружений стан для дерева, тому будь-який зрив через відсутність поливу, добрив та ін. завжди призводить до різкого загального погіршення дерева та майбутнього врожаю.

Добре вирощений колоновидний сад дозволяє щорічно давати з однієї сотні 1-2 т яблук сортів різного терміну дозрівання. Нічого особливого та додаткового для цього не потрібно, але жодні звичайні та загальноприйняті заходи догляду у такому саду пропускати не можна.

Полив у колоновидному саду завжди обов'язковий, пересихання ґрунту допускати не можна. Зайва вода і застій води в колоноподібному саду призводять до загибелі саджанців, рослини рано жовтіють, коріння чорніє, плоди обсипаються несформованими. Відповідальним вважається обов'язкове проведення підживлення на рік посадки. Зазвичай після початку розпускання бруньок ближче до 10травня дають перше підживлення, через 2 тижні - друге і ще через 2 тижні третє і останнє підживлення. Для підживлення у відро води кладуть лопату свіжого коров'ячого гною, додають ложку з верхом сечовини або будь-якої селітри, добре розмішують і дають по 2л підживлення під кожен саджанець. Таке ж підживлення один-два рази вносять під будь-яке ослаблене деревце, висаджене раніше.

Щороку в колоновидному саду навесні треба вносити азотні добрива. Нормальний урожай та приріст ми отримували при щорічному внесенні на одну сотку саду 500 кг коров'ячого гною та 20 кг сечовини або будь-якої селітри (за роками селітра була різною). За нашими спостереженнями на дачних ділянках на підзолах та на глинистому ґрунті це добриво було оптимальним.

На піщаних ґрунтах усі добрива «перегорають» швидше, мінеральні добрива треба вносити в півтора рази більше і тільки частинами – зазвичай вносять 30 кг сечовини і вносять їх три рази по 10 кг (на початку квітня, у середині травня і до середини червня втретє) ).

На торф'янистих дачних ділянках треба пам'ятати, що сам торф ніякого харчування не несе, гній і азотні добрива вносять як і скрізь, але при посушливому грунті ці добрива не засвоюються взагалі.

Колонновидна яблуня у перші два роки життя, особливо коли врожаю ще немає, має затяжний зріст: верхівка не встигає визріти та підготуватися до зими. Іноді садівники самі провокують затяжне зростання, застосовуючи надлишкові дози азоту та надмірно поливаючи яблуні у другій половині літа.

Оскільки садівник упевнений, що рослина повинна мати один стовп, поява двох або трьох викликає в нього розгубленість. До речі, два-три стволи будуть поводитися так само, як і один, і давати плоди на всіх.

Взимку може підмерзнути не лише верхівка, а й квіткові бруньки, тому що в ясні ночі морози поблизу поверхні снігу бувають на 10'C сильніші, ніж на висоті 2 м, де синоптики зазвичай фіксують температуру. Тому обов'язково потрібно вкривати на зиму молоді 1-2 – літні рослини не лише від зайців та мишей, а й від морозів.

Можна обв'язати дерева лапником і підгорнути снігом, спанбондом або комбінуючи матеріали, що утеплюють. Однак слід пам'ятати, що укриття має бути сухим та пропускати повітря. Наприкінці березня - початку квітня "ковдру" слід зняти або зробити віддушину, інакше рослини підіпріють.

Серед сортів і форм колоновидної яблуні існують карлики та суперкарлики, середньорослі та сильнорослі. При цьому дерево за 10 років зростає до 3,5 м, що вважається оптимальним для садової ділянки.
Переглядів: 82